ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS КАКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЖДУТ СВБ ГУБОП МВД УКРАИНЫ

Какие изменения ждут СВБ ГУБОП МВД Украины и когда?

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 279

8.02.2018 23:02 Случайному Пришедшему в ДВБ

Во всех областях торгуют выдачей без очереди через посреднические фирмы биопаспортами , причём это происходит с самого начала выдачи. Собрав весь свой ” ум” начальник ДВБ хенерал Коваль ( бля как в сериале Апостол ) решил крутануть ситуацию.. Благодаря старым кадрам ВБ в Киеве ( Король молодец ) и оставшимся старым кадрамв ВБ Черкассах ( Елизавета молодец ) с горем пополам сообразил задержание сотрудников Миграционной службы . Ну что сказать , молодец ! Только вот вопрос ? А чем же занимаются УВБ в этом направлении в других областях ? Черкассы это село, а вот Одесса, Днепр, Запорожье , Львов, Харьков , там жителей в пять раз больше, соответственно и приход в пять раз больше. Коваль спроси у своих руководителей в вышеперечисленных областях простой вопрос ,а где же реализация по коррупционерам миграционной службы в ваших областях , или проще нужно спросить, бабки где ???


8.02.2018 23:18 Маляренко

харе пиздеть, у нас в Запорожье коррупции в Миграционной службе нет, все под контролем! И Киев это подтвердит. У нас и без этого дел за гланды, пашем груглые сутки.


9.02.2018 20:17 Предателю человеческих понятий

Маляренко, когда ж ты падло мордатое уже нажрешся ? Харя уже в служебную машину , которая с водителем возит всех членов твоей семьи, не влазит, ремоннт ебашишь, помещение под сдачу под магазин купил, машину меняешь, оперов своих в рабов превратил, они воют уже ! Ох скоро, скоро ….


12.02.2018 10:26 Уровень

Махать копать, позорище , Запорожское УВБ задержало ( первый раз за полтора года ) обычного опера с райотдела аж за хабар в 250 долларов, да и то говорят что провокация железная. Вот это уровень ДВБ. Уважаемый министр, разгоняйте эту шарашкину контору пока не поздно !


12.02.2018 10:54 пенсионер

Вы меня извините Евгений Александрович, но при все уважении к Вам и другим ранее возглавлявшим нашу службу , хочу сказать что нам вообще запрещали работать по операм, да и другим не руководящим сотрудникам с райотделов, максимум делали профилактику и увольняли, но всегда при этом учитывали как человек живет и работает. Вы же сами знаете какой сейчас недобор в полиции , а тем более в райотделах. Я так понимаю что задача службы ломать коррупционную систему, а не ловить, не тратить время на оперов, участковых которые случайно из за отсутствия денег могут ошибаться , по руководителям любого звена и за любую сумму однозначно зеленую улицу и в тюрьму. По возможности прислушайтесь к нам, очень плохо когда подразделения из за отсутствия основных показателей начинает хвататься за что угодно и хватать по беспределу кого удобно лижбы заработать палочку, это никогда у нас не приветствовалось, а наоборот всегда подвергалось критике .


12.02.2018 12:33 Мудрец

мудро пенсия говорит, побольше бы мудрости нашим нынешним руководителям


12.02.2018 12:49 всякой швали

В Запорожской области УВБ ОТСУТСТВУЕТ, швали которая там сейчас работает , а точнее не работает, бесполезно объяснять о понятии работы службы вцелом


12.02.2018 15:43 )))))))

Сотрудники Службы безопасности Украины совместно с прокуратурой разоблачили на взятке сотрудника Дрогобычского отдела полиции. Об этом сообщает пресс-центр СБУ в понедельник, 12 февраля. Шо опять СБУ ?


14.02.2018 14:11 " профессионалам дВб "

В Львове разоблачили на взятке ведущего специалиста Галицкого районного отдела Государственной миграционной службы. “Чиновница требовала от граждан деньги за “внеочередное” оформление документов для изготовления загранпаспортов. Свои “услуги” она оценивала в две тысячи гривен за паспорт. Оперативники спецслужбы задокументировали несколько фактов получения неправомерной выгоды”, – сообщают в СБУ. Ну а что, нормально ДВБ работает ), ” каждый день кого то хлопают, ” вот пример ” работы ДВБ ” по миграционной службе Львова. А СБУ молодцы, единственная служба котороя хоть как то борется с коррупцией в нашей стране.


14.02.2018 14:27 непонятно

так вроде на коллегии Коваль с трибуны кричал что ДВБ порвёт всех взяточников в миграционной службе ? Да, рвач видать ещё тот ……….


14.02.2018 14:54 Чпокбеля

Гы гы гы , а у нас в запорожье все ровненько, писюны ВБгазированные рулят, загранпаспорта в ОВИРе все получают в порядке живой очереди, фирмы через которые можно без очереди за капусточку получить безвиз отсутствуют, бля буду.


14.02.2018 16:29 ОВИР

Мусора из ВБ получают регулярные транши мани мани, так шо завалите свои хлЕбальники! Все тип-топ у нас.


14.02.2018 23:22 МИРОНЕНКО СТАНІСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ, АДВОКАТ

ТОП-10 НОВЕЛ У КПК УКРАЇНИ, ЩО СУТТЄВО ЗМІНИЛИ ПРАВИЛА ГРИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З ГРУДНЯ 2017 РОКУ 7 грудня 2017 року набув чинності Закон, який медіа окреслили назвою «Про протидію незаконного тиску на бізнес», «Про захист бізнесу», або «Маски-шоу: стоп».

З останньою назвою, ті хто «піарив» цей закон явно перегнули, враховуючи зміст прийнятих змін. (менш популярна офіційна назва: Закон України «Провнесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання правучасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами підчас здійснення досудового розслідування»).

Представляємо власне бачення ТОП-10 (за зростанням вагомості) найсуттєвіших змін, їх значення та недоліки:

Закріплено вимогу щодо повної фіксації судового засідання під час розгляду питань слідчим суддею, окім випадків, які стосуються розгляду питань надання дозволу на НСРД (ч.4 ст. 107 КПК України)

З одного боку дану гарантію важко недооцінити, оскільки судовий розгляд із повною фіксацією завжди є об’єктивнішим та може бути перевірений на законність та повноту розгляду конкретного питання. З іншого боку вбачається, що таке нововведення покладене непомірний тягар на слідчих суддів, які будуть зобов’язані розглядати сотні й тисячі клопотань про тимчасові доступи та обшуки, за обов’язкової фіксації процесу. При цьому, законом як і раніше не передбачено можливості розгляду клопотань сторони за її відсутності. Проведення процесуальних дій слідчими суддями за відсутності сторони та без фіксації наразі поставить будь-який зібраний доказ на підставі подібної ухвали суду під ризик недопустимості.

Відомості досудового розслідування можливо розголошувати лише за письмовим дозволом слідчого або прокурора ( ч.1 ст.222 КПК України)

Зміни в даній нормі полягають в тому, що тепер конкретно визначено форму в якій має надаватися дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування. Така форма може бути виключно письмовою.

Вбачається, що дані зміни багато в чому направлені проти популізму та «шоу», які влаштовують окремі високопосадовці або інші особи, які мають доступ до певних відомостей у кримінальному провадженні. Наразі, розголошення відомостей досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора стає злочином. При цьому, на нашу думку, дана норма забороняє без письмового дозволу розголошувати відомості розслідувань в тому числі «керівникам» та «начальникам», а також їх «прес-секретарям», радникам чи заступникам, без відповідного письмового дозволу конкретного слідчого або прокурора у провадженні, які прямо відповідають за результати та об’єктивність розслідування.

Заявник зможе отримувати витяг з ЄРДР протягом 24 годин з моменту реєстрації провадження (п.11 ч.1 ст.60, ч.1ст.214 КПК України),

До внесення таких змін в заявника не було права отримувати витяг з ЄРДР, він міг отримати від органу, в який він подав заяву про вчинення злочину, лише документ який підтверджував її прийняття та реєстрацію (зазвичай це був лист-повідомлення). Таке нововведення дозволить заявнику бути більш обізнаним про початок досудового розслідування та здійснювати певний контроль за ним. До обов’язків слідчого віднесено ндати заявнику протягом 24 годин з моменту внесення відомостей витяг з ЄРДР. Відповідно бездіяльність слідчого у наданні витягу може бути предметом оскарження слідчому судді в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

В кримінальному провадженні з’являється новий суб’єкт — інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п.161,ст.3 КПК України)

Це особа, по відношенню до якої (в тому числі її майна) здійснюються процесуальні дії в кримінальному провадженні, якими обмежуються її права та свободи.

Визнання наявності у кримінальному процесі такої особи є величезним здобутком, на який спромоглися через 5 років існування нового КПК України.

Роками у країні велися провадження відносно осіб та проводилися слідчі дії відносно майна осіб, які не визнавалися та не наділялися стороною обвинуваченням ніяким статусом. Таке положення речей було дуже зручним для обвинувачення, враховуючи те, що останні могли роками не надавати особі жодного статусу, який би надав їй суттєві права на захист. Будь-яку особу можливо було «кошмарити» слідчими діями без будь-яких суттєвих причин та без будь-якого обмеження розумними строками, породжуючи фактично незаконне безпідставне кримінальне переслідування завідомо невинного. Зазвичай відписки на клопотання, скарги та заяви таких собі осіб «без статусу» вкладалися в одне речення: «Ви не є стороною або учасником провадження, у зв’язку з чим відсутні підстави для розгляду Вашого «листа» в порядку КПК України».

Вважаємо, що введення даного суб’єкта є важливим зрушенням, однак нажаль цього нового суб’єкта не наділили майже ніякими правами, які б гарантували останньому право на захист від незаконного кримінального переслідування. Зокрема, цьому новому суб’єкту не надано пряме право заявляти клопотання в порядку ст.220 КПК України та не надано право в порядку ст. 221 КПК України на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, які прямо стосуються її прав та обов’язків, що фактично позбавляє таку особу можливості реалізувати право на захист від незаконного кримінального переслідування.

Рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування оскаржується особою, якій відмовлено у задоволенні скарги до слідчого судді (п.91 ст.303 КПК України)

Таке нововведення дає можливість особі якій відмовлено прокурором вищого рівня у задоволенні скарги про недотримання розумних строків під час досудового розслідування, її представнику, законному представнику чи захиснику оскаржити таке рішення. Слідчий суддя становиться гарантом недопущення зловживань та тяганини правоохоронцями при порушенні розумних строків розслідування.

Разом з цим, залишається невирішеним питанням як саме має діяти слідчий суддя, якщо у провадженні наявні достатні дані для його закриття або навпаки – для повідомлення особі про підозру, однак така дія не здійснюється стороною обвинувачення. Вбачається, що такі повноваження відносяться до дискреційних повноважень правоохоронців, однак не можуть бути абсолютними, враховуючи стан кримінальних проваджень у країні. Чи зможуть слідчі судді зобов’язувати сторону обвинувачення повідомити особу про підозру, якщо на цьому наполягатиме потерпілий, або чи зможуть слідчі судді зобов’язати закрити безпідставне провадження, якщо на цьому наполягатиме особа, відносно якої здійснюється незаконенне кримінальне провадження? Ці відповіді з часом сформує судова практика, однак наразі це питання є суттєвою прогалиною у позитивній ініціативі змін до КПК України.

Кримінальне провадження закриватиметься, якщо існує не скасованапостанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження щодо того ж діяння (п.10 ч.1 ст.284 КПК України).

Це та зміна, про яку гучно висловлювалося керівництво ГПУ та НАБУ, вимагаючи не приймати її та ветувати. Дана зміна дозволить захищати свої права (найбільше це стосується комерційного сектору країни), не дозволяючи органам слідства проводити одні й тіж самі розслідування по “новому колу”, змінюючи відомоство або слідчий підрозділ, без попереднього скасування первісної постанови про закриття кримінального провадження за тим же самим фактом.

Зазначена новела передбачає, що в разі проведення розслідування або судового розгляду та виявляється, що існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження щодо того ж діяння та суб’єктів – кримінальне провадження підлягає до імперативного закриття.

Таке закриття можливо, якщо попереднє (первісне) провадження розслідувалось із дотриманням вимог щодо підслідності, та існує не скасована постанова про закриття кримінального провадження, якою:

встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 92 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку ( ч.3 ст.236 КПК України).

Нарешті на законодавчому рівні реалізовано право на захист під час однієї із найважливіших слідчих дій будь-якого провадження, оскільки саме під час обшуку сторона обвинувачення зазвичай «знаходила», а не рідко і «підкидувала», найважливіші докази у справі. Раніше недопуск адвоката на обшук не заборонявся КПК України та дана прогалина широко законно використовувалася правоохоронцями, які відмовляли адвокатам у допуску на обшук.

2. Проведення обшуку в обов’язковому порядку має фіксуватися за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. При цьому такий відеозапис буде невід’ємним додатком до протоколу обшуку.

За системного тлумачення можливо зробити висновок про те, що наразі відсутність технічного відео- та аудіозапису під час обшуку призведе до недопустимості такої слідчої дії. Звичайно, що саме по собі ведення технічного запису не є достатньою гарантією для абсолютної превенції від «провокацій — підкинутих» речей та викрадення коштовного майна обшукуваних, однак у сукупності із обов’язковою присутністю адвоката на обшуку – значно зменшує вірогідність подібних зловживань.

Докази які здобуті під час обшуку, але якщо адвокат не був допущений до такої слідчої дії, або дозвіл на обшук давався слідчим суддею без фіксації процесу, визнаються недопустимими (п.3-4 ч.3 ст.87 КПК України).

Найголовніша зміна за нашою думкою, оскільки будь-які права не мають сенсу, якщо за їх порушення не передбачена жорстка санкція. Недопустимість зібраних доказів у випадку недопуску адвоката на обшук — це достатня мотивація для сторони обвинувачення не вдаватися до подібних дій.

Якщо особа, в житлі чи володінні якої проводиться обшук заявила про бажання користуватися правовою допомогою адвоката він має бути допущений до такої слідчої дії на будь-якій стадії проведення обшуку.

Повна фіксація розгляду клопотання про дозвіл на обшук, дозволить в майбутньому під час судового розгляду перевірити обгрунтованість та законність подібної ухвали на обшук з урахуванням майбутніх (з 15.03.2018) жорстких вимог до клопотань про обшуки та доказів, якими воно має обгрунтовуватися.

Необхідно враховувати, що зміни до КПК України, які набрали чинності 07.12.2017 мають суттєві недоліки, а також не зможуть запрацювати в повну силу без надважливих системних змін до КПК України, які набудуть чинності лише з 15.03.2018 року, в тому числі щодо нового порядку розгляду клопотань про надання дозволу на обшук. З невідомих для звичайних юристів причин, бо ці причини є скоріш політично — компромісними, а не логічними та справедливими, найсуттєвіші гарантії, які вводяться у КПК України, вступають в силу лише з 15.03.2018 (через три місяці після набрання чинності новими процесуальними кодексами: ЦПК, ГПК, КАС) та будуть застосуватися виключно до проваджень, по яким відомості до ЄРДР внесені після 15.03.2018. (п.4 параграфу 2 Розділу 4 Закону України № 2147-VIII). Даним майбутнім змінам має бути присвячена друга стаття, якщо ці зміни (так звані “Правки Лозового”) до часу набуття чинності не будуть скасосвані Верховною Радою України.


14.02.2018 23:28 Oriflame Ukraine

Уважаемые читатели сайта!!!

Хочу представить вам новые скидки на продукцию компании Oriflame, которые действуют непосредственно на нашем сайте ua.oriflame.com.

Оставайтесь на связи и следите за последними новостями от Oriflame на данном форуме и в социальных сетях Facebook, Instagram -instagram.com/oriflame.ukraine, facebook.com/oriflame.ukraine


14.02.2018 23:39 ....

Хочу одеколон Стр.3


15.02.2018 0:16 ОРИФЛЭЙМ - КОМПАНИЯ ДЛЯ ВАС!

Также напоминаем, что если Вы энергичны, у вас множество замечательных идей, и вы стремитесь получить новый опыт, то в Орифлэйм мы предложим вам вдохновляющую работу и атмосферу, которая помогает людям расти как личностно, так и профессионально. У нас около 7500 сотрудников в более чем 60 странах мира. Мы гордимся тем, что можем предоставить вам широчайший спектр карьерных возможностей.

При минимуме вложений, без риска и с безгранично растущим доходом — вы сможете сделать реальной ту жизнь, о которой вы мечтаете!

Вы сами решаете, захотите ли вы строить успешную карьеру вместе с Орифлэйм на постоянной основе или просто продавать продукцию Орифлэйм и получать доход, уделяя этому столько времени, сколько сочтете нужным. Другими словами, вы сами себе начальник!

Мы рады предложить вам широкий спектр возможностей Орифлэйм для того, чтобы вы могли зарабатывать деньги, строить карьеру и исполнять ваши заветные мечты, используя уникальную бизнес-концепцию: «Зарабатывай сегодня и воплощай свои мечты завтра».


15.02.2018 1:03 Фридрих Ницше

Кто сражается с чудовищами, тому следует остерегаться, чтобы самому при этом не стать чудовищем. И если ты долго смотришь в бездну, то бездна тоже смотрит в тебя.


15.02.2018 7:54 Адвокат Анастасія Гурська

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.11.2017 р. № 2213-VIII внесено низку позитивних змін до КПК України — так звані «заборони на маски-шоу», які набрали чинності 07.12.2017.

Що ж нового принесли «заборони на маски-шоу»?

Відтепер фіксуємо все

Так, згідно із змінами до ст. 27 КПК України запроваджено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 4 ст. 107 КПК України відтепер звучить так: «Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим».

Тобто фактично з 07.12.2017 здійснюють обов’язкову аудіофіксацію не лише судових засідань під час судового розгляду у кримінальному провадженні, а й у процесі розгляду клопотань під час досудового розслідування, тобто під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу, про надання дозволу на проведення обшуку, про тимчасовий доступ до речей і документів тощо, якщо інше не передбачено КПК України.

Крім того, застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів буде обов’язковим у кримінальному провадженні лише з 01.01.2019. Звичайно, це забезпечить повноту й неупередженість судового розгляду, хоча дещо технічно ускладнить роботу кожного суду, оскільки фактично за наступний рік необхідно буде забезпечити суди відповідними технічними можливостями в достатній кількості.

Обов’язковою умовою стало й фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів проведення такої слідчої дії, як обшук.

Обшуки вже не ті

З погляду можливості контролю дій правоохоронців під час проведення обшуків позитивною зміною стала обов’язкова умова фіксування такої слідчої дії за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, а також право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису, яке надано стороні захисту, що виключає право слідчого чи прокурора перешкоджати адвокатам здійснювати відеозапис слідчої дії, як це було раніше.

Тож саме час придбавати відеореєстратори адвокатам для можливості надалі надати оригінал свого відеозапису для суду, адже, як відомо, у телефоні не завжди зручно тривалий час зберігати оригінал запису.

Такі зміни забезпечують контроль за проведенням обшуку, можливість доведення правомірності/неправомірності дій правоохоронців під час обшуку, зменшують ризик можливості фальсифікації збирання доказів із боку сторін кримінального провадження.

Згідно із змінами до ст. 104 КПК України запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані в записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Що це означає? У разі відсутності запису обшуку, в тому числі у випадку пошкодження носія інформації чи відсутності його оригіналу або правильно процесуально відтвореного дубліката, усі речі й документи, вилучені під час обшуку, є сумнівними та можуть бути надалі визнані судом недопустимими, а відомості, зафіксовані в письмовій формі протоколу без наявності запису, не можуть узагалі вважатися доказом у кримінальному провадженні та використовуватися стороною кримінального провадження.

Важливим нововведенням стало й закріплення на законодавчому рівні положення про те, що особа, у житлі чи іншому володінні якої проводять обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.

Зазвичай досить часто обшук проводять на стадії кримінального провадження до вручення кому-небудь повідомлення про підозру й фактично під час проведення обшуку особа, у володінні якої проводять обшук, не має статусу учасника кримінального провадження з необхідним обсягом прав, що раніше давало можливість не допускати адвоката до обшуку, у тому числі після початку обшуку.

Тепер відповідно до змін до законодавства допуск адвоката на обшук, у тому числі на будь-якій стадії обшуку, — не право слідчого чи прокурора, а прямий обов’язок гарантувати право на захист.

Зміни регламентують також імперативні норми: недопустимими є докази, отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії або якщо таку ухвалу виніс слідчий суддя без проведення повної технічної фіксації засідання.

Тобто такі зміни фактично змушуватимуть правоохоронців допускати адвоката до обшуку й надавати право на захист особі, інтереси якої обмежують під час досудового розслідування, а також змушувати учасників кримінального провадження забезпечувати неупереджений та об’єктивний розгляд клопотань про надання дозволу на обшук.

Водночас обов’язок доказування факту недопущення до участі в обшуку адвокат буде зобов’язаний довести в суді під час судового провадження. Яким чином це доводити? Будь-яким незабороненим способом (наприклад, фіксування адвокатом на відео факту надання документів, що підтверджують повноваження, та факту недопуску; зазначення особами, які брали участь в обшуку, під відеофіксацію та в зауваженнях до протоколу щодо недопуску адвоката та ін.).

Що є документом відповідно до змін у КПК України

Як відомо, ст. 84 КПК України чітко визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Щодо документів, то згідно з ч. ч. 3 і 4 ст. 99 КПК України у старій редакції сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа — його відображення, якому надається таке саме значення, як документу. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа.

Відповідно до змін до ст. 99 КПК України копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Ця норма, звичайно, діє не на користь сторони захисту.

Поява нового учасника кримінального провадження

Зокрема, змінами введено нових суб’єктів у кримінальному процесі — інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.

Так, до запровадження змін у кримінальному процесі існували сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий, заявник, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, свідок тощо.

Водночас особа, у якої вилучили майно або у володінні якої проводять слідчу дію та можуть якимось чином обмежувати права з урахуванням норм КПК України, не мала жодного статусу й регламентованих прав оскаржувати дії слідчого чи прокурора, навіть якщо права порушено. Звичайно, на практиці все діяло по-іншому — фактично особу, у якої вилучали майно, прирівнювали до особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт або не було вирішено питання про арешт, і, відповідно, така особа могла подавати скарги на бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення майна.

Змінами вказані неточності було ліквідовано. На сьогодні встановлено пряме та беззаперечне право інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк, а також право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Додатково запроваджено ще й можливість сторонам кримінального провадження оскаржувати у слідчого судді відмову прокурора щодо недотримання строків досудового розслідування, можливість ініціювання закриття кримінального провадження, якщо з такого самого діяння проводилося досудове розслідування з дотриманням правил підслідності й, відповідно, було закрито провадження постановою прокурора чи слідчого.

Також неможливо не оминути й питання змін, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII. Водночас поки що варто брати до уваги лише ту частину норм, які набрали чинності 15.12.2017 та стосуються запровадження судової реформи щодо розгляду справ у суді касаційної інстанції.

Так, з 15.12.2017 судом касаційної інстанції у кримінальному провадженні є лише Верховний Суд та, відповідно, запроваджено деякі процесуальні зміни щодо порядку розгляду касаційних скарг і заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами. Решта змін, передбачених Законом України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що стосуються досудового розслідування та судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, набере чинності 16.03.2018.

Далі буде…


15.02.2018 9:19 Ждемс

Скоро увидим реализацию СБУ по сотрудникам увб в Запорожской области, ждемс!


15.02.2018 12:45 Максим Шевердин к.ю.н. адвокат

Гражданский процессуальный кодекс (ГПК) в редакции 2017 г. вводит новые институты и понятия гражданского процессуального права: малозначащие споры, малозначащие дела, дела незначительной сложности. Все эти понятия касаются новой формы судебного процесса — упрощённого производства. Согласно ч. 2 ст. 19 ГПК, гражданское судопроизводство осуществляется по правилам, предусмотренными этим Кодексом, в порядке:

1) приказного производства;

2) искового производства (общего или упрощённого);

3) отдельного производства.

То есть упрощённое производство является отдельным видом искового производства. В то же время надо признать, что упрощённое производство имеет производный характер от общего искового производства. Это вытекает с ч. 1 ст. 279 ГПК: «Рассмотрение дела в порядке упрощённого искового производства осуществляется судом по правилам, установленным этим Кодексом для рассмотрения дела в порядке общего искового производства, с особенностями, определёнными в этой главе» (глава Х раздела ІІІ ГПК).

Какова же цель упрощённого производства? Согласно с ч. 4 ст. 19 ГПК упрощённое исковое производство предназначено для рассмотрения малозначащих дел, дел, которые возникают из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела.

Так, согласно ст. 275 ГПК, суд рассматривает дела в порядке упрощённого искового производства в течение разумного срока, но не больше шестидесяти дней со дня открытия производства в деле.

Определение дел, которые могут рассматриваться в порядке упрощённого производства.

Согласно ч. 1 ст. 274 ГПК в порядке упрощённого искового производства рассматриваются дела:

1) малозначащие дела;

2) возникающие из трудовых отношений.

Данные дела рассматриваются в порядке упрощённого производства в императивном порядке (императивный метод (метод властных указаний) – это один из основных методов правового регулирования, предусматривающий категоричную и детальную регламентацию поведения участников правовых отношений – прим. адм. сайта).

При этом, термин «малозначащие дела» надо понимать как правовую категорию, а не рассматривать с точки зрения значения дела для сторон или суда. В 2016 г. при внедрении судебной реформы в ст. 131-2 Конституции появился термин «малозначащие споры»: «Законом могут быть определены исключения относительно представительства в суде в трудовых спорах, спорах относительно защиты социальных прав, относительно выборов и референдумов, в малозначащих спорах, а также относительно представительства малолетних или несовершеннолетних лиц и лиц, которые признаны судом недееспособными или дееспособность которых ограничена».

Согласно с ч. 6 ст. 19 ГПК малозначащими делами являются:

1) дела, в которых цена иска не превышает 100 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц (на 1 января 2018 г. — 176200 грн);

2) дела незначительной сложности, признанные судом малозначащими, кроме дел, которые подлежат рассмотрению только по правилам общего искового производства, и дел, цена иска в которых превышает 500 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц (на 1 января 2018 г. — 881 тыс. грн).

Кодексом также определена ещё одна категория дел, которые могут быть рассмотрены в порядке упрощённого производства. Согласно ч. 2 ст. 274 ГПК: «В порядке упрощённого искового производства может быть рассмотрено любое дело, отнесённое к юрисдикции суда, за исключением дел, указанных в части четвертой этой статьи». Фактически законодатель использует диспозитивный принцип (диспозитивный метод – это один из методов правового регулирования, предусматривающий упорядочение общественного отношения с помощью разрешений, которые предусматривают свободную саморегуляцию субъектами собственного поведения, на основе принципов права. В данном случае, если попроще – на усмотрение суда – прим. адм. сайта) отнесение судом дел к категории малозначащих.

При этом, суд при решении вопроса относительно отнесения дела, которое может быть рассмотрено в порядке упрощённого производства (дела незначительной сложности), наделен довольно широкими дискреционными полномочиями (дискреционные полномочия — это комплекс прав и обязанностей представителей власти и представителей общества, уполномоченных действовать от лица государства или органа местного самоуправления, которые имеют возможность предоставить полное или частичное определение, содержание и вид принятого управленческого решения. Также такое лицо может выбирать решение в предусмотренных для конкретных ситуаций нормативно-правовых актах или схожих документах – прим. адм. сайта). Так, согласно с ч. 3 ст. 274 ГПК, выделяется 8 критериев отнесения дела к малозначащим:

1) цена иска;

2) значение дела для сторон;

3) избранный истцом способ защиты;

4) категория и сложность дела;

5) объем и характер доказательств в деле, в том числе, необходимо ли в деле назначить экспертизу, вызвать свидетелей и т.п.;

6) количество сторон и других участников дела;

7) представляет ли рассмотрение дела значительный общественный интерес;

8) мнение сторон относительно необходимости рассмотрения дела по правилам упрощённого искового производства.

Какие же дела НЕ могут быть рассмотрены в порядке упрощённого производства?

Согласно с ч. 4 ст. 274 ГПК это дела:

1) возникающие из семейных отношений, кроме споров о взыскании алиментов и разделе имущества супругов;

2) относительно наследования;

3) относительно приватизации государственного жилищного фонда;

4) относительно признания необоснованными активов и их истребования, согласно главе 12 этого раздела;

5) в которых цена иска превышает 500 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц;

6) другие требования, соединённые с требованиями в спорах, указанных в пунктах 1-5 этой части.

При этом вопрос отнесения дела к категории малозначащих оказывает непосредственное влияние на права сторон относительно обжалования принятых решений. Ведь согласно ч. 3 ст. 389 ГПК не подлежат кассационному обжалованию судебные решения в малозначащих делах, кроме случаев, если:

а) кассационная жалоба касается вопроса права, которое имеет фундаментальное значение для формирования единой правоприменительной практики;

б) лицо, подающее кассационную жалобу, согласно этому Кодексу лишено возможности опровергнуть обстоятельства, установленные обжалованным судебным решением, при рассмотрении другого дела;

в) дело представляет значительный общественный интерес или имеет исключительное значение для участника дела, который подаёт кассационную жалобу;

г) суд первой инстанции отнёс дело к категории малозначащих по ошибке (это является основанием для обязательной отмены решения и направления дела на новое рассмотрение – п. 7 ч. 1 ст. 411 ГПК).

Кстати: согласно с п. 7 ч. 3 ст. 376 ГПК (апелляционный пересмотр), если суд рассмотрел в порядке упрощённого искового производства дело, подлежащее рассмотрению по правилам общего искового производства, то это является нарушением норм процессуального права, обязательным основанием для отмены судебного решения суда первой инстанции и принятия нового решения.

Порядок и особенности рассмотрения дел в порядке упрощённого производства

Малозначащие дела и те, которые возникают из трудовых отношений, рассматриваются в порядке СП императивно (ч. 1 ст. 274 ГПК). Другие дела, которые могут быть отнесены судом к малозначащим, рассматривают в порядке упрощённого производства только по ходатайству истца.

Ходатайство истца о рассмотрении дела в порядке упрощённого искового производства подаётся в письменной форме одновременно с подачей искового заявления или может содержаться в нем (ч. 1 ст. 276 ГПК).

Вопрос о рассмотрении дела в порядке упрощённого искового производства суд решает в постановлении об открытии производства по делу (ст. 277 ГПК).

По результатам рассмотрения соответствующего ходатайства истца суд с учётом конкретных обстоятельств дела может:

1) удовлетворить ходатайство и определить срок ответчику для подачи заявления с возражениями относительно рассмотрения дела в порядке упрощённого искового производства; или

2) отказать в удовлетворении ходатайства и рассмотреть дело по правилам общего искового производства.

Если суд по результатам рассмотрения ходатайства истца приходит к выводу о рассмотрении дела в порядке упрощённого искового производства, он отмечает об этом в определении об открытии производства по делу.

Если ответчик в установленный судом срок подаст заявление с возражениями против рассмотрения дела в порядке упрощённого искового производства, суд в зависимости от обоснованности возражений ответчика постановляет определение о:

1) оставлении заявления ответчика без удовлетворения;

2) рассмотрении дела по правилам общего искового производства и замене заседания для рассмотрения дела по сути подготовительным заседанием.

Если ответчик не подаст в установленный судом срок такие возражения, он имеет право инициировать переход к рассмотрению дела по правилам общего искового производства только в случае, если докажет, что пропустил срок по уважительным причинам.

Если суд решил рассмотреть дело в порядке упрощённого искового производства, но в дальнейшем постановил определение о рассмотрении дела по правилам общего искового производства, рассмотрение дела начинается со стадии открытия производства в деле. В таком случае возврат к рассмотрению дела по правилам упрощённого искового производства не допускается.

Согласно со ст. 278 ГПК отзыв подаётся в течение 15 дней со дня вручения определения об открытии производства в деле. Истец имеет право подать в суд ответ на отзыв, а ответчик — возражение в течение сроков, установленных судом в определении об открытии производства в деле (то есть, в определении об открытии производства необходимо устанавливать сроки для подачи всех заявлений по сути дела — отзыв, ответ на отзыв, возражение ответчика).

Особенности рассмотрения дела в порядке упрощённого производства (ст. 279 ГПК)

Первое судебное заседание в деле проводится не позднее 30 дней со дня открытия производства в деле. Подготовительное заседание при рассмотрении дела в порядке упрощённого производства не проводится.

Законом № 2234-VIII от 07.12.2017 г. внесены изменения в ГПК, в том числе, в ст. 279 ГПК, а именно ч. 3 ст. 279 изложена в следующей редакции: «Рассмотрение дела по сути в порядке упрощённого производства начинается с открытия первого судебного заседания или через тридцать дней со дня открытия производства в деле, если судебное заседание не проводится». В данном случае усматривается коллизия норм, а именно — не противоречит ли положение ст. 279 норме, закреплённой в ст. 211 ГПК: «Рассмотрение дела по сути происходит в судебном заседании»?

Суд рассматривает дело в порядке упрощённого искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон об ином. По ходатайству одной из сторон или по собственной инициативе суда рассмотрение дела проводится в судебном заседании с уведомлением (вызовом) сторон.

Ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с уведомлением сторон ответчик должен подать в срок для подачи отзыва, а истец — вместе с иском или не позднее 5 дней со дня получения отзыва.

Суд может отказать в удовлетворении ходатайства стороны о рассмотрении дела в судебном заседании с уведомлением сторон при одновременном существовании таких условий:

1) предметом иска является взыскание денежной суммы, размер которой не превышает 100 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц;

2) характер спорных правоотношений и предмет доказывания в деле не требуют проведения судебного заседания с уведомлением сторон для полного и всестороннего установления обстоятельств дела.

Согласно со ст. 193 ГПК: «В случае подачи встречного иска в деле, которое рассматривается по правилам упрощённого искового производства, суд постановляет определение о переходе к рассмотрению дела по правилам общего искового производства».

Особенности апелляционного пересмотра дел, которые рассматриваются в порядке упрощённого производства

Согласно со ст. 369 ч. 1 ГПК, «апелляционные жалобы на решение суда в делах с ценой иска меньше ста размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, кроме тех, которые не подлежат рассмотрения в порядке упрощённого искового производства, рассматриваются судом апелляционной инстанции БЕЗ уведомления участников дела».

Характерно, что по общему правилу, согласно со ст. 368 ч. 1 ГПК, «дело рассматривается судом апелляционной инстанции по правилам, установленными для рассмотрения дела в порядке упрощённого искового производства, с особенностями, установленными этой главой».

Проблемные вопросы упрощённого производства

1) может ли суд рассмотреть дело БЕЗ проведения судебного заседания; изменение оснований и предмету иска, привлечение соответчика, третьего лица, и т.п., возможно до проведения первого судебного заседания в упрощённом производстве, но как быть, если заседание не проводится?

2) критерии отнесения дела к категории малозначащих являются довольно субъективными;

3) в каких случаях суд может перейти от упрощённого производства к общему исковому производству (кроме подачи встречного иска и увеличения исковых требований, размер которых превышает 500 размеров прожиточного минимума)?

4) если дело открыто до вступления в действие новой редакции ГПК, но стороны желают его рассматривать в порядке упрощённого производства, с которой стадии необходимо рассматривать дело? Начинать со стадии открытия производства?

Таким образом, судебная практика должна выработать чёткие, прозрачные, понятные критерии для отнесения той или иной категории дел к малозначащим, и соответственно для рассмотрения этих дел в порядке упрощённого производства. Основную роль относительно формирования судебной практики должны играть новый Верховный Суд и апелляционные суды.


Комментировать